Люди дії: бізнес-історії сьогодення. Киянин Денис Стаценко покинув високооплачувану посаду в міжнародній корпорації і переїхав з Києва у село прикордонної Семенівщини, щоб навчитись вирощувати картоплю. Менш ніж за 9 років киянину вдалося побудувати успішний бізнес із вирощування чіпсової картоплі та відпрацювати технології, подекуди кращі за європейські. Серед покупців його продукції такі великі компанії, як «Монделіс Україна» (бренд «Чіпси Люкс»), компанія «Клуб чіпсів» (бренд «Чіпстерс») і компанія «Пепсіко» (бренд «Лейс»).
Зі столиці – в село
До 2011-го року він працював директором із закупівель компанії «Крафт Фудз Україна». Відповідав за закупівлю чіпсової картоплі. На той час компанія була флагманом із виробництва чіпсів і в середньому закуповувала близько 60 тисяч тонн картоплі. У певний момент Денис Стаценко вирішив відкрити власну справу, і не де-небудь, а на пісках Семенівщини.
«Я починав із 100 гектарів, – пригадує підприємець. – Грошей у мене на той час власних не було, тож кредитували знайомі. Початок справи видався занадто складним, адже коли ми зібрали перший врожай, то ціни впали втричі. Два роки ми виживали, але нічого… вижили».
Нині киянин має власну фірму ТОВ «Поліська картопляна компанія», яка зареєстрована в селі Іванівка, і займається вирощуванням переважно чіпсових сортів картоплі. Бульбу вирощує на поливі, а працює на 200 гектарах.
«Проблема цієї картоплі в тому, що її немає сенсу вирощувати без поливу. Не заробите! – пояснює фермер. – Ціна столових сортів і чіпсових – однакова, але врожайність останніх менша. Якщо вирощувати бульбу без поливу, то на столовій картоплі можна отримати 40 тонн (у нас був приклад у цьому році – на «Гранаді» ми взяли 43 тонни з гектару без поливу). А от на цій картоплі без води ви ніколи не досягнете такого результату. Максимум – це 25 тонн».
За словами Дениса Стаценка, перевага чіпсових сортів картоплі – це ціна та контракти.
«У мене є всього три клієнти, і мені не потрібно турбуватись про те, кому продати бульбу. Мені залишається лише відпрацювати технології, зробити так, щоб була найкраща рентабельність, – говорить картопляр. – Наразі за рахунок поливу, інтенсивних технологій та захисту ми намагаємось вийти на врожайність товарної чіпсової картоплі 50 тонн з гектара. Поступово наближаємось до цієї цифри. Так, у цьому році середня врожайність товарної картоплі склала 40 тонн з одного гектара».
Врожайності додала нова система зрошування – крапельна. Якщо раніше на звичайному поливі середня врожайність картоплі складала близько 30 тонн з гектара, то крапельне зрошування значно покращило показники врожайності.
«Ефективність крапельного зрошення в рази більша, ніж звичайного поливу – вода не випаровується і потрапляє куди треба, – пояснює Денис Стаценко. – Звісно, з цією технологією багато мороки. Цьогоріч на 140 гектарах ми тільки місяць збирали систему, але зусилля того варті. Технологія хоч і дорога, але вона приносить результат. Ми бачимо в ній перспективу».
Воду для поливів своїх полів підприємство бере з Устіжа, притоки річки Ревна.
«Беремо дозволи на спецводокористування. Нам дають ліміти, ми ставимо лічильники і черпаємо воду, – розповідає підприємець. – Та перш ніж брати спецдозволи, ми досліджуємо стан річки, прораховуємо, скільки нам треба води, бо зараз посуха і дійсно є проблема зі станом річок. Фізично нереально викачати річку, але все одно треба орієнтуватись. У нас є поле поблизу притоки Ревни, яка влітку пересихає. Ми розуміємо власні об’єми, тому з тієї річки ми не поливаємо, бо немає сенсу. Коротше кажучи, перш ніж вести лінію для поливу, треба все добре обрахувати».
Перевага чіпсової картоплі – у стабільності ринку
В овочевому сховищі «Поліської картопляної компанії» нині зберігається близько 1400 тонн картоплі. Це – насіннєва бульба. Переважна її більшість піде на посадку власних полів підприємства.
«Тут є перша та друга репродукція, – пояснює власник підприємства Денис Стаценко. – Другу ми залишили, бо шкода віддавати на переробку. Може, хто купить на насіння. Зараз тут зберігається близько 1400 тонн картоплі. 300 тонн другої репродукції, решта – перша. 600 тонн насіння розраховано на продаж».
Хоча компанія займається вирощуванням товарної бульби, але поступово тут починають займатись насінництвом.
Як зазначалося вище, всю вирощену картоплю тут продають за контрактами.
«На складі ви бачите 4 сорти, основний з них – «Опал» (800 тонн), є сорти «Аурус», «Аурея» та «ВР-808». Останній сорт належить виключно компанії «Пепсіко» – його ніхто не може використовувати, окрім них, і продавати його комусь іншому ми не маємо права – або на чіпси, або клієнтам, які будуть вирощувати для них», – говорить фермер.
Яка ж різниця між столовими сортами картоплі та чіпсовими?
«Основна різниця між звичайною картоплею та чіпсовою полягає в тому, що при зберіганні чіпсової крохмаль не переходить у цукри. Вона зберігається при дещо вищій температурі, ніж звичайна – від 5 до 8 градусів, – пояснює Денис Стаценко. – У чіпсовій картоплі більше крохмалю і більше сухих речовин, тому при смаженні вона не горить. Так, якщо у звичайній картоплі 13-14% крохмалю, то в цій – від 18 до 20 відсотків і близько 24% сухих речовин, – продовжує картопляр. – Звісно, це технічні характеристики, але з точки зору споживання вони ні на що не впливають. Тобто смакові якості можуть бути однаковими».
Як не дивно, однак чіпсова картопля не коштує дорожче за столову, а навпаки – дешевша.
«У нас контракт в цьому році був близько 5 гривень за кілограм. І врожайність її менша, – говорить фермер. – Здавалося б, у чому сенс? Свого часу ми займались і столовою, і чіпсовою картоплею, але у 2015-му році ухвалили рішення від столової відмовитись. Чому так? Коли подивились статистку цін продажу, то в столової ціни скачуть від 2 до 10 гривень. У цієї картоплі ціна є стабільною і, хоч і повільно, але росте. І якщо вивести в графіки середню медіанну статистичну ціну столової картоплі і накласти на середню медіанну ціну чіпсової, то вийдемо на середню ціну таку ж саму, як і в чіпсовій. Отож перевага цієї картоплі – в стабільності та ринках збуту».
У планах – 50% рентабельності
На перший погляд може видатись дивним: як людині з міста вдалося так швидко налагодити аграрний бізнес у селі? Але, познайомившись ближче з Денисом Стаценком, переконуєшся в тому, що в цьому немає нічого дивного. За плечима у нього – три вищі освіти: авіаційний інженер-електрик, МВА (школа бізнес-управління) та аграрна. А ще – бажання наполегливо працювати та розвиватись. Підтвердженням успіху фермера є те, що йому вдалося відпрацювати технологію, яка подекуди є кращою за європейську.
«Ми ще не досягли таких врожаїв, як у них, але ми йдемо до того. У них дві великі переваги –це якісні дощі і, що важливо, 150 років практики. У нас – менше десяти років практики, але бажання розвиватись і чудовий трудовий колектив», – посміхається фермер.
У технологічному плані поліське підприємство ніяк не відстає від європейських: тут є високотехнологічні саджалки, сучасні трактори та картоплезбиральні комбайни, бельгійська сортувальна лінія «Мідема» потужністю 60 тонн на годину.
Єдина проблема в тому, що немає доступних аграрних кредитів та інвестицій. Наразі підприємство, працюючи при 35% рентабельності, виплачує гідну заробітну плату 20 працівникам, платить податки в місцевий бюджет, щороку реінвестує в технології, спонсорує спорт, допомагає школам та підтримує благоустрій села. У найближчих планах «Поліської картопляної компанії» – вийти на показник рентабельності в 50%. Є бажання, відтак немає нічого неможливого!
Інтерв`ю з Денисом Стаценком:
